Словарь української мови (1924)/завербник
◀ заверба | Словарь української мови З завербник |
завербувати ▶ |
|
За́верба, би, ж. и За́вербник, ка, м. Родъ раст. изъ породы Salix. Вх. Зн. 18.
◀ заверба | Словарь української мови Борис Грінченко З завербник |
завербувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
завербник
Борис Грінченко
1924
За́верба, би, ж. и За́вербник, ка, м. Родъ раст. изъ породы Salix. Вх. Зн. 18.