Словарь української мови (1924)/завейкати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завейкати
Берлін: Українське слово, 1924

Заве́йкати, каю, єш, гл. Закричать „вей-мир“. „Яку торбу, якого баранця?“ — завейкали жиди. Рудч. Ск. II. 132.