Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завгодя
Берлін: Українське слово, 1924

Завгодя́, нар. Заблаговременно, заранѣе. Треба завгодя лагодитись з своїм добром у город на ярмарок. О. 1861. IX. 176. Збіралися завгодя, завгодя скуповувались, пекли, варили. Мир. Пов. II. 56.