Словарь української мови (1924)/заважніти
| ◀ заважний | Словарь української мови З заважніти |
заважувати ▶ |
|
Заважні́ти, ні́ю, єш, гл. = Завагітніти. Жінка в його давно вже заважніла. Рудч. Ск. II. 114.
| ◀ заважний | Словарь української мови Борис Грінченко З заважніти |
заважувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
заважніти
Борис Грінченко
1924
Заважні́ти, ні́ю, єш, гл. = Завагітніти. Жінка в його давно вже заважніла. Рудч. Ск. II. 114.