Словарь української мови (1924)/забутний

by Борис Грінченко

◀ забутковий

Словарь української мови Борис Грінченко З забутний

забутній ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Забу́тни́й, а́, е́ и Забу́тній, я, є. 1) Забывчивый. Забутний чоловік. Черк. у. Ніяк от не згадаю, як його прозивати; я такий забутний став — так зараз і забуду. Верхнеднѣпр. у. 2) Вызывающій забвеніе. Чи мені дано такого зілля забутного, чи що? Г. Барв. 351.