Словарь української мови (1924)/забурувати
◀ забуртити | Словарь української мови З забурувати |
забурунний ▶ |
|
Забурува́ти, ру́ю, єш, гл. Забурлить. Харьк.
◀ забуртити | Словарь української мови Борис Грінченко З забурувати |
забурунний ▶ |
|
Словарь української мови — З
забурувати
Борис Грінченко
1924
Забурува́ти, ру́ю, єш, гл. Забурлить. Харьк.