Словарь української мови (1924)/забуркотати
◀ забуритися | Словарь української мови З забуркотати |
забуркукати ▶ |
|
Забуркота́ти, чу́, чеш и забуркоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Заворковать.
◀ забуритися | Словарь української мови Борис Грінченко З забуркотати |
забуркукати ▶ |
|
Словарь української мови — З
забуркотати
Борис Грінченко
1924
Забуркота́ти, чу́, чеш и забуркоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Заворковать.