Словарь української мови (1924)/забузанити
| ◀ забужувати | Словарь української мови З забузанити |
забузувати ▶ |
|
Забуза́нити, ню, ниш, гл. Заговорить, понести (чепуху)? Вона йому нісенітницю як забузанила, то він і рукою махнув.
| ◀ забужувати | Словарь української мови Борис Грінченко З забузанити |
забузувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
забузанити
Борис Грінченко
1924
Забуза́нити, ню, ниш, гл. Заговорить, понести (чепуху)? Вона йому нісенітницю як забузанила, то він і рукою махнув.