Словарь української мови (1924)/забубоніти
◀ забубони | Словарь української мови З забубоніти |
забування ▶ |
|
Забубоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Невнятно заговорить, глухимъ голосомъ заговорить. Забубонів, як старий дяк. Ном. № 12892.
◀ забубони | Словарь української мови Борис Грінченко З забубоніти |
забування ▶ |
|
Словарь української мови — З
забубоніти
Борис Грінченко
1924
Забубоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Невнятно заговорить, глухимъ голосомъ заговорить. Забубонів, як старий дяк. Ном. № 12892.