Словарь української мови (1924)/забришкати
| ◀ забрити | Словарь української мови З забришкати |
забришкатися ▶ |
|
Забри́шкати(ся), каю(ся), єш(ся), гл. Заважничать, зачваниться; закапризничать.
| ◀ забрити | Словарь української мови Борис Грінченко З забришкати |
забришкатися ▶ |
|
Словарь української мови — З
забришкати
Борис Грінченко
1924
Забри́шкати(ся), каю(ся), єш(ся), гл. Заважничать, зачваниться; закапризничать.