Словарь української мови (1924)/забрехати
◀ забрести | Словарь української мови З забрехати |
забрехатися ▶ |
|
Забреха́ти, шу́, шеш, гл. Залаять (о собакахъ). От же собака забрехала. Кв. 259. Собаки забрехали. Всі в хаті кинулись до вікон. Левиц. Пов. 203.