Словарь української мови (1924)/забрезкнути

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забрезкнути
Берлін: Українське слово, 1924

Забре́зкнути, кну, неш, гл. 1) Обрюзгнуть. Сим. 36. 2) Сдѣлаться водянистымъ; покрыться слизью (о квашеньѣ и пр.). Буряк який, та й той у льоху забрезкне. Отто і діжка забрезкла. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.