Словарь української мови (1924)/забочитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забочитися
Берлін: Українське слово, 1924

Забочи́тися, чу́ся, чишся, гл. Косо смотрѣть (непривѣтливо, угрюмо), коситься на кого. Угор.