Словарь української мови (1924)/заборонятися
◀ забороняти | Словарь української мови З заборонятися |
заборотати ▶ |
|
Забороня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. заборони́тися, ню́ся, нишся, гл. 1) Защищаться, защититься. Вкривали отаманів курінь і свої халабудки, щоб заборонитися від дощу. Стор. М. Пр. 129. 2) Быть запрещаему, быть запрещенну.