Словарь української мови (1924)/забиватися

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забиватися
Берлін: Українське слово, 1924

Забива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. заби́тися, б'ю́ся, б'є́шся, гл. 1) Забиваться, забиться. Коли серце молодеє, віл ласки заб'ється. Мир. Л. сб. 101. 2) Ушибаться, ушибиться, удариться. Ой поламалася колисонька новая, ой забилася дитинонька малая. Гол. III. 460. Впав та так забився, що й досі нездужа. Харьк. 3) Забираться, забраться. Дике утя… забилось собі між ситняг. Греб. 402. Питайте, чого ми до вас забилися? ХС. VII. 420. Забилась у чужу сторону. Пустуючи, дурне ягня само забилося до річки. Гліб. 22.