Словарь української мови (1924)/забелькотати
| ◀ забейкати | Словарь української мови З забелькотати |
забендюгувати ▶ |
|
Забелькота́ти, чу́, ти́ш и забелькотіти, чу́, чеш, гл. Заговорить невнятно, скороговоркой. Як забелькотить по своєму, то й святий не зрозуміє його.