Словарь української мови (1924)/забезпечувати
| ◀ забезпечити | Словарь української мови З забезпечувати |
забейкати ▶ |
|
Забезпе́чувати, чую, єш, сов. в. забезпе́чити, чу, чиш, гл. Обезпечивать, обезпечить, обезопасить. Тим я путь свій забезпечу серед грішників завзятих. К. Іов. 14. Справді земля вже його і він вертається додому забезпечений. Мир. ХРВ. 179. Ви тільки городи знали освітою забезпечувати. К. (О. 1861. I. 312).