Словарь української мови (1924)/забачитися

by Борис Грінченко

◀ забачити

Словарь української мови Борис Грінченко З забачитися

забгати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заба́читися, чуся, чишся, гл. 1) Увидѣть себя. Коли на тім злиденнім полі забачуся в щасливій долі? Грин. III. 632. 2) Увидѣться. Забачимося в кушніра на жердці. Ном. № 10247.