Словарь української мови (1924)/забачитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забачитися
Берлін: Українське слово, 1924

Заба́читися, чуся, чишся, гл. 1) Увидѣть себя. Коли на тім злиденнім полі забачуся в щасливій долі? Грин. III. 632. 2) Увидѣться. Забачимося в кушніра на жердці. Ном. № 10247.