Словарь української мови (1924)/забарний

by Борис Грінченко

◀ забарити

Словарь української мови Борис Грінченко З забарний

забарність ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Забарни́й, а́, е́. 1) Медлительный. Забарнії гості забарилися в хаті. Мет. 215. 2) Требующій много времени. Малі миски робити — то забарна робота; великі краще. Канев. у.