Словарь української мови (1924)/забабіти
◀ забабити | Словарь української мови З забабіти |
забабувати ▶ |
|
Забабі́ти, бі́ю, єш, гл. Обабиться.
◀ забабити | Словарь української мови Борис Грінченко З забабіти |
забабувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
забабіти
Борис Грінченко
1924
Забабі́ти, бі́ю, єш, гл. Обабиться.