Словарь української мови (1924)/заарештувати

by Борис Грінченко

◀ за

Словарь української мови Борис Грінченко З заарештувати

забабити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заарештува́ти, ту́ю, єш, гл. Арестовать, заарестовать. Як тобі село покинути, коли в тебе ніякого паперу немає? Да тебе всяка судова погань заарештує. К. Дів. С. 15.