Словарь української мови (1924)/з'єзуїтити

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
з'єзуїтити
Берлін: Українське слово, 1924

З'єзуї́тити, чу, тиш, гл. Сдѣлать подобнымъ іезуиту. З'єзуїчені попи. К. ПС. 97.