Словарь української мови (1924)/з'єзуїтити
| ◀ з'єдночити | Словарь української мови З з'єзуїтити |
з'єретичити ▶ |
|
З'єзуї́тити, чу, тиш, гл. Сдѣлать подобнымъ іезуиту. З'єзуїчені попи. К. ПС. 97.
| ◀ з'єдночити | Словарь української мови Борис Грінченко З з'єзуїтити |
з'єретичити ▶ |
|
Словарь української мови — З
з'єзуїтити
Борис Грінченко
1924
З'єзуї́тити, чу, тиш, гл. Сдѣлать подобнымъ іезуиту. З'єзуїчені попи. К. ПС. 97.