Словарь української мови (1924)/з'єдник
| ◀ з'єднатися | Словарь української мови З з'єдник |
з'єдночення ▶ |
|
З'є́дник, ка, м. Соучастникъ, соучастникъ въ предварительномъ соглашеніи, заговорѣ. Хиба ми які з'єдники, хай Бог милує, хиба ми змовилися, що ви нам віри не ймете. Лубен. у. (В. Леонтов).