Словарь української мови (1924)/з'ясирити
| ◀ з'язуватися | Словарь української мови З з'ясирити |
з'яструбіти ▶ |
|
З'яси́рити, рю, риш, гл. Взять въ неволю, въ плѣнъ. А я з'ясирю панну. К. ПС. 112.
| ◀ з'язуватися | Словарь української мови Борис Грінченко З з'ясирити |
з'яструбіти ▶ |
|
Словарь української мови — З
з'ясирити
Борис Грінченко
1924
З'яси́рити, рю, риш, гл. Взять въ неволю, въ плѣнъ. А я з'ясирю панну. К. ПС. 112.