Словарь української мови (1924)/журний
| ◀ журнальний | Словарь української мови Ж журний |
журно ▶ |
|
Жу́рний, а, е. Печальный. Вона не сердита, а така вона журна. Сама вона журна дуже, а Катрю вговоряє: „Не печалься“. МВ. II. 121.
| ◀ журнальний | Словарь української мови Борис Грінченко Ж журний |
журно ▶ |
|
Словарь української мови — Ж
журний
Борис Грінченко
1924
Жу́рний, а, е. Печальный. Вона не сердита, а така вона журна. Сама вона журна дуже, а Катрю вговоряє: „Не печалься“. МВ. II. 121.