Словарь української мови (1924)/журав

by Борис Грінченко

◀ журабки

Словарь української мови Борис Грінченко Ж журав

журавель ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Жура́в, ва, м. 1) = Журавель 1. Журав грає, журав грає, журавочка скаче. Чуб. V. 52. 2) = Журавель 2. Вх. Лем. 414. Ум. Жура́вчик.