Словарь української мови (1924)/жупання
| ◀ жупанний | Словарь української мови Ж жупання |
жупанок ▶ |
|
Жупа́ння, ня, с. соб. отъ жупан. На що ж ти, моя доню, вважала, що ти того запорожця сподобала? На жупання, моя мати, на жупання. Чуб. V. 340.
| ◀ жупанний | Словарь української мови Борис Грінченко Ж жупання |
жупанок ▶ |
|
Словарь української мови — Ж
жупання
Борис Грінченко
1924
Жупа́ння, ня, с. соб. отъ жупан. На що ж ти, моя доню, вважала, що ти того запорожця сподобала? На жупання, моя мати, на жупання. Чуб. V. 340.