Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жуйка
Берлін: Українське слово, 1924

Жу́йка, ки, ж. Жвачка. Тихо в оборі, худоба лягла на спочивок, жує собі жуйку. Драг. 3. Віл жуйку жує. Н.-Волын. у.