Словарь української мови (1924)/жорстокий

by Борис Грінченко

◀ жорсткий

Словарь української мови Борис Грінченко Ж жорстокий

жорстокість ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Жорсто́кий, а, е. 1) Жестокій, свирѣпый. А первий імператор такий жорстокий був, що тілько збреши, то й голову зніме. ЗОЮР. I. 124. О, голови сліпії і жорстокі.... заводите кріваві чвари. К. ЧР. 299. 2) Рѣзкій, язвительный, жесткій. Слово жорстоке воздвигає гнів. Ном. № 3300. Чи вже скінчив жорстокі речі? К. Іов. 35. 3) Страшный. Йому приснивсь сон жорстокий. Чуб. V. 768.