Словарь української мови (1924)/жовни

by Борис Грінченко

◀ жовна

Словарь української мови Борис Грінченко Ж жовни

жовнір ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Жо́вна́, ни́, ж. Пт. а) Иволга. Лебед. у. б) Дятелъ зеленый. Вх. Пч. II. 13. в) — зеле́на. Дятелъ зеленый. Вх. Лем. 414. г) — тарча́ста. Пестрый дятелъ. Вх. Лем. 414. д) — чо́рна. Черный дятелъ. Вх. Лем. 414.

II. Жо́вна и жо́вни, с. мн. Опухоль железъ на шеѣ, желваки, актиномикозъ. Росхристана, простоволоса і як в намисті вся в жовнах. Котл. Ен. III. 11. Обсіли його жовни, то й повалявся мало не два роки. Св. Л. 303. Жовна викладаються. Богод. у.