Словарь української мови (1924)/жичка
◀ жичити | Словарь української мови Ж жичка |
жичливий ▶ |
|
I. Жи́чка, ки, ж. 1) Красная шерстяная нитка, нитка гаруса. Побачивши первий цвіт на огірках, або на гарбузах, перев'язують червоною жичкою, з пояса висмикнутою. Ном. 2) Шерстяная или гарусная тесемка, ленточка. Гол. Од. 47, 54. Ум. Жи́чечка.
II. Жи́чка, ки, ж. Ум. отъ жиця.