Словарь української мови (1924)/житяний

by Борис Грінченко

◀ житце

Словарь української мови Борис Грінченко Ж житяний

жихлий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Жи́тяний, а, е. 1) Сдѣланный изъ ржаной соломы. Дала йому мати житяную пужку. Чуб. III. 321. Жи́тяна кві́тка. Букетикъ изъ колосковъ ржи. КС. 1897. VII. 79. 2) Съ примѣсью ржи. Гарна була в його пшениця (на полі), тільки житяна. Черк. у.