Словарь української мови (1924)/жито

by Борис Грінченко

◀ житнянка

Словарь української мови Борис Грінченко Ж жито

житов'я ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Жи́то, та, с. Рожь. Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде. Ном. № 5845. Жита́. Всходы, засѣянныя рожью поля. І повіявся гень поміж житами, тільки шапка та поверх колосся. Хата, 179. Іде полями та житами до матері в гості. Рудч. Ск. I. 209. Ум. Жи́течко, жи́тце. Загнали в клуню поросючку і восьмеро поросят, там і житцем їх підгодовуємо. Г. Барв. 244.