Словарь української мови (1924)/житець

by Борис Грінченко

◀ жительний

Словарь української мови Борис Грінченко Ж житець

житечко ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Жите́ць, тця́, м. 1) Житель, обитатель. Німі та мовчазні вони (оселі) не кажуть.... чи щасна доля доглядає сон їх житців. Мир. Пов. I. 127. 2) Раст. Bromus mollis L. Ан. 71. Як уродить в житі метлиця, так буде хліб і паляниця; а як уродить житець, так і хлібу конець. Ном. № 10138.