Словарь української мови (1924)/жировий
◀ жирований | Словарь української мови Ж жировий |
жировитий ▶ |
|
Жирови́й, а́, е́. 1) Незаконнорожденный, прижитый. Мнж. 180. Жаль хлопця доброго, він жирову бере дочку. 2) Трефовый (о масти въ картахъ). К. С. 1887. VI. 466. Очі витріщив, як жировий туз. Ном. № 6596.