Словарь української мови (1924)/жилляр
◀ жилля | Словарь української мови Ж жилляр |
жиллярити ▶ |
|
Жилля́р, ра́, м. Крестьянинъ-земледѣлецъ, не имѣющій земли, бобыль. Угор.
◀ жилля | Словарь української мови Борис Грінченко Ж жилляр |
жиллярити ▶ |
|
Словарь української мови — Ж
жилляр
Борис Грінченко
1924
Жилля́р, ра́, м. Крестьянинъ-земледѣлецъ, не имѣющій земли, бобыль. Угор.