Словарь української мови (1924)/жидок

by Борис Грінченко

◀ жидовіти

Словарь української мови Борис Грінченко Ж жидок

жидолюбець ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Жидо́к, дка́, м. 1) Ум. отъ жид. Жидки сидять та кравцюють руками швидкими та сухими як кість. Левиц. I. 95. 2) Птица Lusciola tithys. Вх. Пч. II. 12. 3) Насѣк. Harpalus ruficornis. Вх. Пч. I. 6. 4) Муравей маленькой породы, свѣтлый, водящійся въ домахъ. К. С. 1883. III. 669. 5) мн. Жидки́. Раст. Agaricus vernalis.