Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
живти
Берлін: Українське слово, 1924

Живти́, живу́, ве́ш, гл. = Жити. Тут колись добре було живти нашим батькам, а нам уже ніколи не прийдеться живти так. Кобел. у.