Словарь української мови (1924)/живосилом
| ◀ живоробка | Словарь української мови Ж живосилом |
животвір ▶ |
|
Живоси́лом, нар. Насильно. Схопив мене, моя матінко, живосилом на оберемок та й потаскав у кущі. Харьк. Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх. МВ. II. 111. Живосилом не повінча.