Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жеретія
Берлін: Українське слово, 1924

Жеретія́, тії́, ж. 1) Обжора. Аф. 401. 2) Змѣя лазящая по деревьямъ. Неначе холодна жеретія обвилась і здавила йому серце. Стор. М. Пр. 5.