Словарь української мови (1924)/жерелатий

Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жерелатий
Берлін: Українське слово, 1924

Жерела́тий, а, е. Съ большимъ отверстіемъ, съ большимъ жерломъ. То ж товста нитка, — намисто на неї не налізе. — Налізе: воно жерелате дуже. Черн. у.