Словарь української мови (1924)/жень
◀ женчуг | Словарь української мови Ж жень |
женькиня ▶ |
|
Жень, ні, ж. Сжинъ, ужинъ. Моєї жені снопів не дали. Канев. у. Жень не пов'язана, покидана гуком лежить. Г. Барв. 233. 2) Снарядъ, посредствомъ котораго взлѣзаютъ на дерево для осматриванія бортей. Радом. у.