Словарь української мови (1924)/женихання

Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
женихання
Берлін: Українське слово, 1924

Жениха́ння, ня, с. Ухаживанія (любовныя). Чи Бог не дав, чи сам не взяв, чи зраяли люде, ой щось з мого женихання нічого не буде. Нп. Не жаль мені вишивання, як вірного женихання. Чуб. V. 796. Ум. Жениха́ннячко. Ой хто не знає того жениханнячка, той не знає лиха. Чуб. V. 197.