Словарь української мови (1924)/жебраний
◀ жебран | Словарь української мови Ж жебраний |
жебранина ▶ |
|
Жебра́ний, а, е. Нищенскій, добытый нищенствомъ, выпрашиваніемъ. Піти́ на жебра́ний хліб. Обнищать, сдѣлаться нищимъ. Врешті пан той пішов на жебраний хліб, а через кого? Через жида. Подольск. г.