Словарь української мови (1924)/жбирь
| ◀ жбир | Словарь української мови Ж жбирь |
жбурити ▶ |
|
Жбирь, рі, ж. 1) Наносъ въ рѣкѣ, мель. Мнж. 180. 2) Сѣнокосъ, поросшій кочками и кустами. Вх. Зн. 17.
| ◀ жбир | Словарь української мови Борис Грінченко Ж жбирь |
жбурити ▶ |
|
Словарь української мови — Ж
жбирь
Борис Грінченко
1924
Жбирь, рі, ж. 1) Наносъ въ рѣкѣ, мель. Мнж. 180. 2) Сѣнокосъ, поросшій кочками и кустами. Вх. Зн. 17.