Словарь української мови (1924)/жахання
◀ жаханка | Словарь української мови Ж жахання |
жахати ▶ |
|
Жаха́ння, ня, с. 1) Пуганіе. 2) Страхъ, испугъ. Чуток було чимало для нашого жахання і сподівання. МВ. II. 163. Я пізнаю з їх жахання, що ти, Боже мій, зо мною. К. Псал. 129.