Словарь української мови (1924)/жаристий
| ◀ жарина | Словарь української мови Ж жаристий |
жарити ▶ |
|
Жари́стий, а, е. Тлѣющій, горящій безъ пламени. Желех.
| ◀ жарина | Словарь української мови Борис Грінченко Ж жаристий |
жарити ▶ |
|
Словарь української мови — Ж
жаристий
Борис Грінченко
1924
Жари́стий, а, е. Тлѣющій, горящій безъ пламени. Желех.