Словарь української мови (1924)/жалування

Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жалування
Берлін: Українське слово, 1924

Жа́лування, ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Питання та жалування було доволі в дому, а ще більш вбожества та суму. МВ. III. 107. 2) Заботливость, выраженіе любви. 3) (Съ великорусск.). Жалованье. Царь йому жалування дав. Рудч. Ск. II. 185.