Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жадібний
Берлін: Українське слово, 1924

Жа́дібний, а, е. 1) Жаждущій. 2) Желающій, вожделѣющій. Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб. Єв. Мт. V. 28.