Словарь української мови (1924)/діцький
◀ діцтво | Словарь української мови Д діцький |
дія ▶ |
|
Ді́цький, а, е. Дѣтскій. Повідбірав худобу і її й діцьку. Кв. I. 17. Ой роди, Боже, сю пшениченьку яру, на діцькую долю, а на людську славу. Циссь, Ятрівка. 101.